Електричний перехід загрожує понад 700 000 робочим місцям у європейському автомобільному секторі

Європейська автомобільна промисловість стоїть перед масштабною структурною трансформацією, яка несе серйозні ризики для зайнятості та економічної потужності континенту. Згідно з новим дослідженням Інституту промислового інженерії Фраунгофера (Fraunhofer IAO), перехід на електричні транспортні засоби може поставити під загрозу до 726 000 робочих місць у Європі до 2040 року.

Дослідження, проведене за участю таких промислових гігантів, як BMW, Mercedes-Benz, Bosch та ZF, розглядає різні сценарії розвитку законодавства щодо викидів CO2. Найпесимістичніший сценарій, заснований на поточних правилах повного переходу на автомобілі з нульовим рівнем викидів до 2035 року, передбачає падіння доданої вартості в секторі силових агрегатів на величину до 38% до 2040 року.

Технологічна нейтральність проти суворих регуляцій

Експерти наголошують, що більш гнучкий підхід, який дозволить гібридам та двигунам внутрішнього згоряння зберегти частку ринку, міг би пом'якшити удар. За сценарію, в якому зберігається більша технологічна нейтральність, втрати робочих місць могли б бути обмежені приблизно 500 000, а фінансові втрати — до 45 мільярдів євро замість прогнозованих 71 мільярда.

Цікаво, що проблема не обмежується лише самою електрифікацією. Модель Fraunhofer IAO показує, що вага Європи на світовому автомобільному ринку неминуче зменшується — з 24% у 2025 році до 18% у 2040 році. Навіть за найбільш оптимістичних прогнозів щодо електричних технологій, прибутки від них не будуть достатніми, щоб компенсувати втрати від виведення з експлуатації традиційних двигунів.

Геополітичні та економічні наслідки

Німеччина постає однією з країн, які найбільше постраждають від цієї трансформації. У той час як такі країни, як Угорщина, можуть отримати вигоду від більш конкурентних умов виробництва, ключові економіки, такі як Франція, Італія та Австрія, також очікують негативних результатів через труднощі в ланцюгах постачання.

Автори доповіді роблять висновок, що простого перегляду правил викидів буде недостатньо для порятунку сектору. Щоб зберегти конкурентоспроможність європейської промисловості, необхідні глибокі структурні реформи: зниження витрат на енергію, зменшення бюрократії та швидше схвалення інноваційних проєктів.