Деталі «Київської декларації»: між зобов'язанням щодо противоповітряної оборони та позицією МЗС щодо відсутності юридичної сили

Стали відоми основни параметри «Київської декларації», яка була підписана Болгарією та ще вісьмома державами під час зустрічі «Україна – Південно-Східна Європа». Документ зосереджений на посиленні міжнародної підтримки протиповітряної оборони Києва та запровадженні суворіших санкцій проти Росії.

Згідно з текстом, одним із пріоритетів є мобілізація фінансових ресурсів для захисту української критичної інфраструктури та цивільного населення. Особливу увагу привертає пункт щодо так званої «Коаліції охочих», у якій підписанти висловлюють готовність посилити свою участь для забезпечення гарантій безпеки України.

Однак ця позиція, здається, суперечить попереднім заявам болгарського керівництва. У контексті суперечок Міністерство закордонних справ (МЗС) надало роз'яснення, яке не було опубліковане на їхньому офіційному сайті. У відомстві наголошують, що декларація не має юридично зобов'язуючого характеру і що Болгарія не бере на себе зобов'язань щодо більшої участі в «Коаліції охочих».

«Позиція болгарського уряду залишається незмінною – Болгарія не має можливості надавати фінансову та військову підтримку Україні по двосторонній лінії, але продовжує виконувати свої зобов'язання в межах ЄС та НАТО», – уточнюють в МЗС. За словами відомства, болгарський внесок буде спрямований переважно на енергетичну безпеку України та економічне співробітництво.

З іншого боку, на офіційному сайті Президента України повідомляється, що під час зустрічі міністр закордонних справ Веліслава Петрова підкреслила зацікавленість Болгарії у співпраці з Києвом у виробництві дронів та необхідність тиску на Росію, щоб повернути її за стіл переговорів.