Нова хвиля кіберзлочинів: МВС, банки та інституції під прицілом шахраїв

Фальшиві штрафи від імені дорожньої поліції

Міністерство внутрішніх справ (МВС) попереджає про часті сигнали про шахрайство, коли злочинці видають себе за дорожню поліцію. Жертви отримують повідомлення через електронну пошту, SMS або Viber, часто з іноземних номерів з кодами +63 та +44. У повідомленнях стверджується, що існують неоплачені штрафи за квитанціями або актами, а отримувача погрожують санкціями у разі несплати.

Шахраї використовують посилання на фальшиві сайти, які візуально імітують Портал електронних адміністративних послуг МВС. Мета — отримання особистих та банківських даних або встановлення шкідливого програмного забезпечення. В МВС наголошують, що відомство не надсилає подібних повідомлень з іноземних номерів. Перевірити заборгованість можна лише через офіційний портал: e-uslugi.mvr.bg.

Імітація співробітників Revolut

Головне управління боротьби з організованою злочинністю (ГДБОП) повідомляє про фінансові шахрайства, під час яких особи видають себе за співробітників платформи Revolut. Вони намагаються вичерпати рахунки за допомогою телефонних дзвінків (часто з номерів з кодом +92) або фальшивих електронних листів.

Використовуються два основні сценарії: «термінова конвертація» коштів через перехід на євро або «фальшиві оновлення» профілю через посилання на сайти-двійники. ГДБОП нагадує, що співробітники Revolut ніколи не запитують паролі, ПІН-коди або одноразові коди доступу телефоном або в чаті. У разі сумніву громадянам слід припинити розмову та зв'язатися безпосередньо через офіційний додаток.

Шахрайство з використанням імені Головної інспекції праці та банків

Головна інспекція праці (ГІП) також стала об'єктом масового шахрайства через розповсюдження електронних повідомлень із незаконним використанням назви інституції. ГІП радить громадянам не відкривати підозрілі електронні листи та вкладені файли, нагадуючи, що офіційні адреси Агентства закінчуються на домен @gli.government.bg.

Паралельно тривають масові спроби шахрайства через електронну пошту, що імітує великі банківські установи, з метою викрадення конфіденційної інформації через фальшиві посилання.